Розробка Глеюватського кар’єру та будівництво збагачувального комплексу

У травні 1954 року ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР видали постанову про будівництво Центрального гірничо-збагачувального комбінату. Роботи по створенню підприємства вимагали попереднього детального дослідження, експериментів, розрахунків і моделювання. Але через гостру потребу в залізорудній сировині доводилося одночасно і розраховувати, і будувати. У квітні 1956 року була створена дирекція майбутнього комбінату, а у березні 1957-го затверджено проєктне завдання.

27 квітня 1957 року — знакова дата в історії ЦГЗК. Цього дня розпочалася розробка Глеюватського кар'єру.

У 1958 році на центральному майданчику підприємства розпочалось будівництво збагачувального комплексу.

У 1961-му була проведена перша прокрутка обладнання, а невдовзі – виготовлені  пробні тонни концентрату.

21 грудня 1961 року був підписаний акт про введення в експлуатацію першої черги підприємства. Цей день офіційно вважається днем народження Центрального ГЗК. 

Першою ланкою у технологічному ланцюгу переробки залізної руди на ЦГЗК є дробильна фабрика (ДФ). На ній руда проходить три стадій подрібнення, а далі  направляється на збагачення. Будівництво ДФ почалося 1959 року, а вже 21 березня 1961 року комбінат отримав перші тонни подрібненої руди.

None

Збагачувальна фабрика

Важливу роль у роботі Центрального ГЗК  посідає збагачувальна фабрика (ЗФ). Саме на ній бідні на залізо руди за допомогою спеціального технологічного обладнання збагачуються, стають концентратом, з якого потім виготовляється сировина для металургії – окатки. 24 березня 1961 року на ЗФ були виготовлені перші тонни залізорудного концентрату.

Згідно з проєктом фабрика повинна була виробляти продукцію із вмістом заліза 62%, проте колектив спрямував зусилля на підвищення якості концентрату. У 1970-80 рр. збагачувальникам вдалося довести вміст заліза в магнетитовому концентраті до 67%. З 2020 року якість концентрату покращили до 70,0%+, що наразі є найвищим показником серед гірничо-збагачувальних комбінатів Криворіжжя.

У 1963 році на ЦГЗК першою в Україні почала діяти фабрика огрудкування (ФОГ). А сьогодні колектив фабрики освоїв випуск висококласних окатків за технологією DRI-прямого відновлення заліза, продукції, яка після обробки перетворюються на високоякісну сталь.

Унікальною особливістю Центрального гірничо-збагачувального комбінату є те, що руда тут видобувається різними способами – відкритим у кар’єрах та підземним у шахті.

None

Шахта ім. Колачевського

Шахта ім. Колачевського (раніше ім. Орджонікідзе) є невід’ємною частиною Центрального ГЗК.

Історія підземного видобутку руди тут розпочалася у 1891 році. Спочатку до залізної руди тут діставалися відкритим способом, оскільки її поклади були розташовані близько до поверхні. Але через заглиблення залягання залізняку доцільнішим став підземний видобуток.

У 1916 році розпочалося будівництво шахти.

У 1933 році шахтарі підняли на поверхню першу тонну руди, а у 1960 році обсяги видобутку високоякісної сировини сягнули 2 млн 250 тис тонн.

З 1985 року підземні корисні копалини з шахти ім. Орджонікідзе (нині – ім.Колачевського) почали постачати до ЦГЗК, а через тринадцять років вона увійшла до складу комбінату.  Сьогодні підземні гірники підіймають на поверхню сировину, яка, зокрема, забезпечує  роботою основні переділи підприємства: дроблення, збагачення та огрудкування для виготовлення високоякісного продукту, затребуваного у світовій металургії.